проворність
ПРОВО́РНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. прово́рний.
Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (І. Нечуй-Левицький);
Ріпаку завжди подобався Мазур проворністю – він усе робив так, як робив би це Павло, швидко і вправно (А. Хорунжий);
В задній частині двору була ще одна хвіртка, і турок шаснув у неї з проворністю миші (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проворність — прово́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- проворність — -ності, ж. Властивість за знач. проворний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проворність — ПРОВО́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. прово́рний. Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах