провінціальний
ПРОВІНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до прові́нція 2.
– Він звичайний “рядовий” [літератор], пише театральні рецензії і провадить який-небудь відділ в одній провінціальній газеті (Леся Українка);
// Який розміщений у провінції.
Нижегородський театр був одним із старіших і кращих російських провінціальних театрів, і Шевченко поставився з великим інтересом до його роботи (з наук. літ.);
* Образно. Щаслива і далека путь колесами говорить. І синім холодом цвітуть провінціальні зорі (В. Сосюра);
// Власт. провінції та провінціалам.
Зрештою утримання салону (хай би й провінціальних масштабів!) .. теж вимагатиме коштів (Ірина Вільде);
Провінціальний побут;
// Який має погляди, манери, звички, смаки і т. ін. провінціала.
Тоном провінціального піжона він мовив: – Коли ці звичайні слова злітають з уст незвичайної жінки, то важко зберегти бистрий розум і вміння логічно мислити (Ю. Шовкопляс).
Значення в інших словниках
- провінціальний — провінціа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- провінціальний — -а, -е. Прикм. до провінція 2). || Який знаходиться у провінції. || Власт. провінції та провінціалам. || Який має погляди, манери, звички, смаки і т. ін. провінціала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провінціальний — ПРОВІНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до прові́нція 2. — Він звичайний «рядовий» [літератор], пише театральні рецензії і провадить який-небудь відділ в одній про-вінціальній газеті (Л. Укр., III, 1952, 698); // Який знаходиться у провінції. Словник української мови в 11 томах