прогайнувати

ПРОГАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.

Марно, по-пустому, нерозумно витратити (гроші, майно, господарство і т. ін.); пропити, прогуляти.

– Щось мало, – не всі гроші: ти десь прогайнував в Богуславі, – мабуть, пропив з батюшками в винарні (І. Нечуй-Левицький);

Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили – Все козак прогайнував (Л. Боровиковський);

Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю, – зосталася сама обідрана хатка (Б. Грінченко);

// Згайнувати, змарнувати (час).

Робитимемо все, аби на час скінчити: наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (М. Коцюбинський);

[Дем'ян:] Так ми знову покинемо [роботу]! [Петро:] Тоді посадять! І ми тілько літо прогайнуємо (І. Карпенко-Карий);

– Вже сьогодні поставив на кращу ділянку, бо на цій поки постягаєш дерево до стосу – скільки часу прогайнуєш (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогайнувати — прогайнува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прогайнувати — -ую, -уєш, перех., розм. Марно, по-пустому, нерозумно витратити (гроші, майно, господарство і т. ін.); пропити, прогуляти. || Згайнувати, змарнувати (час). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогайнувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. прогайнувати — ПРОГАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., розм. Марно, по-пустому, нерозумно витратити (гроші, майно, господарство і т. ін.); пропити, прогуляти. — Щось мало, — не всі гроші: ти десь прогайнував в Богуславі, — мабуть, пропив з батюшками в винарні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. прогайнувати — Прогайнува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш. н. п. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56. Словник української мови Грінченка