прогледіти
ПРОГЛЕ́ДІТИ, ПРОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., розм.
1. що і без прям. дод. Неуважно дивлячись, спостерігаючи, не помітити, пропустити когось, щось.
– Дивись після того в яснії оченята, так і дорогу прогледиш!.. (Марко Вовчок);
Задумався [Андрій] і прогледів, коли Надія з хвіртки вийшла разом з сином (С. Чорнобривець);
Никають [хуторяни] по закапелках, щоб дечого прихованого не прогледіти (Григорій Тютюнник);
// Залишити що-небудь поза увагою.
А настане ніч Купала, – Тую ніч не прогляди І поки ще мла не впала – В ліс до папороті йди (Я. Щоголів).
2. Глядіти (у 1 знач.) якийсь час.
Закидати в море вудки дуже забавна штука. Зириш на той поплавок, очей з нього не спускаєш і не помітиш, як майже увесь день прогледів (В. Логвиненко).
◇ (1) Прогле́діти (прогля́діти, продиви́тися) [всі] о́чі – втомитися від виглядання, очікування кого-небудь звідкись.
В той день Оксана прогледіла на дорогу всі очі (П. Панч);
Впала ніч... шакали виють... Вітер... Мов зима! Я всі очі прогляділа, – Милого нема (А. Кримський).
Значення в інших словниках
- прогледіти — прогле́діти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прогледіти — і проглядіти, -джу, -диш, док., розм. 1》 перех. і без додатка.Неуважно дивлячись, спостерігаючи, не помітити, пропустити когось, щось. || Залишити що-небудь поза увагою. 2》 неперех. Глядіти (у 1 знач.) якийсь час. Прогледіти очі — вдивляючись кудись, із нетерпінням, довго прождати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогледіти — прогле́діти (прогляді́ти, продиви́тися) (всі) о́чі. Втомитися від виглядання, очікування кого-небудь звідкись. В той день Оксана прогледіла на дорогу всі очі (П. Панч); Впала ніч… шакали виють… Вітер… Мов зима! Я всі очі прогляділа,— Милого нема (А. Кримський). Фразеологічний словник української мови
- прогледіти — ПРОПУСТИ́ТИ що (через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось, не використати якоїсь нагоди), ПРОМИНУ́ТИ, ПОМИНУ́ТИ, ПРОЗІВА́ТИ, ПРОҐА́ВИТИ розм., ПРОГА́ЯТИ розм., ПРОДИВИ́ТИСЯ розм., ПРОГЛЕ́ДІТИ розм., ПРОГЛЯДІТИ розм., ПРОМОРГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- прогледіти — Прогле́[я́]ідіти, -джу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прогледіти — ПРОГЛЕ́ДІТИ і ПРОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Неуважно дивлячись, спостерігаючи, не помітити, пропустити когось, щось. — Дивись після того в яснії оченята, так і дорогу прогледиш! .. Словник української мови в 11 томах
- прогледіти — Прогледіти, -джу, -диш гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г. Словник української мови Грінченка