прогнівлятися
ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. прогнівля́ться; і ПРОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися.
Так і тут же бачимо, що наш отець, цар небесний, не до кінця прогнівляється на нас, а усе жде, щоб ми схаменулися, покаялися і вернулися до закону його святого і робили його волю (Г. Квітка-Основ'яненко);
Я пишу гарно і швидко і, присівши твердо до роботи, за два місяці заробила щось п'ятдесят ринських. Олесеві я нічого не казала про свої заробітки, боялась, щоб він не прогнівався (І. Франко);
– Прогнівався Господь, – зашамотіла юрба (В. Еллан-Блакитний);
Тричі нечуваний грім прокотився над плесом Аверну. “Леле! – озвалась вона... – Хто нас губить, Орфею нещасний. Хто прогнівився на нас?..” (М. Зеров).
◇ (1) Не прогні́вайся (прогні́вайтесь):
а) ввічлива форма вибачення або відмови.
Не прогнівайся, коли згадаю, Як провів своє ти парубоцтво (І. Франко);
Та будьте ласкаві, вже не прогнівайтесь за мої книги, – сказав тихо отець Харитін (І. Нечуй-Левицький);
– Спасибі, тату, й за це. Коли щось не так сказав, не прогнівайтесь, бо я теж хочу господарем стати (М. Стельмах);
б) (ірон.) вини самого себе, сам винуватий.
На сей раз прощу. Чуєш – удруге так зробиш – не прогнівайся. Всю шкуру з тебе здеремо (Панас Мирний);
– Мотузко, ти мені оті свої штуки покинь! Поки не пізно. А то не прогнівайся (А. Головко).
Значення в інших словниках
- прогнівлятися — прогнівля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прогнівлятися — -яюся, -яєшся, недок., прогнівитися, -влюся, -вишся; мн. прогнівляться; і прогніватися, -аюся, -аєшся, док. Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися. Не прогнівайся (не прогнівайтесь) — а) ввічлива форма вибачення або відмови; б) (ірон.) вини самого себе, сам винуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогнівлятися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
- прогнівлятися — ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. прогнівля́ться; і ПРОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися. Словник української мови в 11 томах