прогулькнути
ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм.
Те саме, що гу́лькнути.
Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогулькнути — прогу́лькнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прогулькнути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що гулькнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогулькнути — ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути. Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (Загреб., Диво, 1968, 72). Словник української мови в 11 томах