1. Словник української мови у 20 томах

продертий

ПРОДЕ́РТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до проде́рти;

// проде́рто, безос. пред.

Сорочку продерто у двох місцях.

2. Який продерся, продірявився або зносився до дірок.

У неї [свити] були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка);

Жила собі дівчинка .. Черевики вона рвала далеко швидше, ніж інші діти. У дітей ще новісінькі, а у неї вже підошви вщент продерті (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продертий — проде́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. продертий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до продерти. || продерто, безос. присудк. сл. 2》 Який продерся, продірявився або зносився до дірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продертий — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. продертий — ПРОДЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до проде́рти; // проде́рто, безос. присудк. сл. Продер я стріху, де продерто було вітрами, й тихо зліз на землю (Сос., II,1958,396). 2. Який продерся, продірявився або зносився до дірок. Словник української мови в 11 томах