продихати
ПРОДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод., розм.
Те саме, що продува́ти.
[Микита:] Чи бач, а тут у холодочку не так пече, і вітерець продихає (В. Самійленко);
Вітерець устиг обтрусити росу з віт, приємно продихав крізь дерева (Іван Ле);
Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (С. Васильченко).
ПРОДИ́ХАТИ, проди́хаю, проди́хаєш і проди́шу, проди́шеш, док.
Проіснувати якийсь час; прожити.
– Моя стара, бідна, догорає .. Хто знає, чи ще тиждень продихає (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- продихати — проди́хати дієслово недоконаного виду продиха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- продихати — I продих`ати-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що продувати. II прод`ихатипродихаю, продихаєш і продишу, продишеш, док. Проіснувати якийсь час; прожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продихати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
- продихати — ПРОДИ́ХАТИ, проди́хаю, проди́хаєш і проди́шу, проди́шеш, док. Проіснувати якийсь час; прожити. — Моя стара, бідна, догорає.. Хто знає, чи ще тиждень продихає (Фр., І, 1955, 135). ПРОДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех., розм. Словник української мови в 11 томах