продуктивний

ПРОДУКТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Спрямований на створення матеріальних благ.

До продуктивної роботи належать дії робітника або керованої ним машини, що безпосередньо випливають із змісту даного процесу при раціональній техніці і організації праці (з наук. літ.);

Продуктивна праця;

// Який створює матеріальні блага.

Продуктивний робітник;

// Який дає, приносить бажаний результат; результативний.

Удосконалення знарядь праці робило полювання на тварин дедалі продуктивнішим (з наук. літ.);

В них [майстернях] можна застосовувати найбільш продуктивну форму навчання – урок (з навч. літ.);

Мислення характеризується тим, що воно є цілеспрямованим і продуктивним процесом (з наук. літ.);

// Який сприяє одержанню бажаного результату.

Продуктивні технології.

2. Пов'язаний з нагромадженням продукції (перев. сільського господарства).

Розрізняють тваринництво робочого напряму, яке дає тяглову силу, і тваринництво продуктивне, яке дає молоко, м'ясо, шерсть тощо (з навч. літ.);

Продуктивним називається той взяток, який дає можливість бджолам не тільки наносити потрібну для свого життя кількість меду, але й створити запаси його, які називаються товарним медом (з наук.-попул. літ.);

Молоді дерева в перший рік посадки слід підрізати для того, щоб забезпечити їх успішне приживлення та підготовку до продуктивного плодоношення (з газ.);

Продуктивні землі.

3. лінгв. Здатний брати участь у творенні нових слів на всіх етапах розвитку певної мови.

Окремі суфікси широко використовуються в сучасній українській мові для творення нових слів, і тому їх прийнято називати продуктивними (з наук. літ.);

// Який є зразком словотворення.

Продуктивний тип;

Продуктивні класи;

Продуктивна модель.