прожевріти

ПРОЖЕ́ВРІТИ, ію, ієш, док.

1. Жевріти якийсь час.

2. перен. Прожити якийсь час у стані фізичного й душевного виснаження, спустошення.

Недовго мати щось тоді й прожевріла, щось після того [суду] тижнів з півтора (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожевріти — проже́вріти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови