1. Словник української мови у 20 томах

прожектор

ПРОЖЕ́КТОР, а, ч.

Освітлювальний апарат з оптичним пристроєм, за допомогою якого створюють потужні спрямовані пучки світла.

У військовій справі прожектори використовуються для освітлення і сигналізації (з навч. літ.);

На морі ціла флотилія човнів, яхт – і все це з берега освічувалось прожекторами (М. Коцюбинський);

Попереду все освітилося – від землі й до неба. Десятки прожекторів з валу вдарили промінням, засліплюючи наступаючі війська і освітлюючи їм дорогу (О. Гончар);

* У порівн. Одинокий місяць, мов сторожовий прожектор на крейсері, горить і не гасне (В. Кучер);

// Пучки світла, створені таким апаратом.

Сині прожектори блукали в небі, розшукуючи ворожі літаки (В. Собко);

Весь завод в прожекторах Сіяв, немов при сонці (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожектор — проже́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прожектор — -а, ч. 1》 Освітлювальний апарат з оптичним пристроєм, за допомогою якого створюють потужні спрямовані пучки світла. || Пучки світла, створені таким апаратом. 2》 перен., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прожектор — Висвітлячка Словник чужослів Павло Штепа
  4. прожектор — проже́ктор (англ. projector, від лат. projector – той, що кидає вперед) освітлювальний апарат з оптичним пристроєм, за допомогою якого створюють потужні, спрямовані пучки світла. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. прожектор — ПРОЖЕ́КТОР, а, ч. 1. Освітлювальний апарат з оптичним пристроєм, за допомогою якого створюють потужні спрямовані пучки світла. У військовій справі прожектори використовуються для освітлення і сигналізації (Курс фізики, III, 1956, 276)... Словник української мови в 11 томах