1. Словник української мови у 20 томах

прознати

ПРОЗНА́ТИ див. прознава́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прознати — Вивідати, Прознав я і для жінки заробіток. [Звн 310]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. прознати — прозна́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. прознати — див. прознавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прознати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прознати — ПРОЗНА́ТИ див. признава́ти. Словник української мови в 11 томах