1. Словник української мови у 20 томах

прозолений

ПРОЗО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до прозоли́ти.

2. у знач. прикм. Який прозолився.

– Хто вас тільки на світ породив? – напівсерйозно, напів з усмішкою додав Юхим, налагоджуючи на кремінь шматок прозоленої ганчірки, що мала бути за губку (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозолений — прозо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови