прозорити
ПРОЗО́РИТИ, рю, риш, недок., поет.
Бути прозорим.
Та згорблена стежка в глухій кропиві Показує небо по зорях, Самі доглядаються груші криві, Промерзлі калюжі прозорять (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозорити — прозо́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови