прозорінь

ПРОЗОРІ́НЬ, і, ж.

Властивість і стан за знач. прозо́рий.

У Рославлі [Чернігівська область] ріка Глазомойка (названа, до речі, за дивовижну прозорінь води – очі можна було мити) така забруднена, що жителі не ризикують навіть забродити сюди (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me