прозорішати

ПРОЗО́РІ́ШАТИ, ає, недок.

Ставати, робитися прозорішим.

Темрява навколо прозорішає і відступає (В. Козаченко);

Прозорішає з кожним днем височінь неба, і ночі стають холоднішими (Я. Гримайло);

Дим, що вився з димаря, все прозорішав і нарешті щез зовсім (П. Автомонов);

В уяві прозорішають перспективи третьої частини “Fata morgana” (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me