1. Словник української мови у 20 томах

прозівати

ПРОЗІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. Зівати (у 1 знач.) якийсь час.

2. що і без прям. дод., перен. Пропустити нагоду, зручний випадок і т. ін.

Як з жнивами прозівав – рік даремно працював (прислів'я);

[Кіндрат Антонович:] І хто прозіва те, що сьогодні мимо рота пливло, – завтра вже того не здожене (М. Кропивницький);

[Семен:] От добре, що я тебе не прозівав. Маю до тебе прохання (З. Мороз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозівати — прозіва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прозівати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех.Зівати (у 1 знач.) якийсь час. 2》 перех. і неперех., перен. Не використати нагоду, зручний випадок і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прозівати — Прогавлювати, проґавити, попрогавлювати, див. продивлятися, пропускати Словник чужослів Павло Штепа
  4. прозівати — ПРОПУСТИ́ТИ що (через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось, не використати якоїсь нагоди), ПРОМИНУ́ТИ, ПОМИНУ́ТИ, ПРОЗІВА́ТИ, ПРОҐА́ВИТИ розм., ПРОГА́ЯТИ розм., ПРОДИВИ́ТИСЯ розм., ПРОГЛЕ́ДІТИ розм., ПРОГЛЯДІТИ розм., ПРОМОРГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прозівати — ПРОЗІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. неперех. Зівати (у 1 знач.) якийсь час. 2. перех. і неперех., перен. Пропустити нагоду, зручний випадок і т. ін. Як з жнивами прозівав — рік даремно працював (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах