1. Словник української мови у 20 томах

пройдисвітка

ПРОЙДИ́СВІТКА, и, ж., розм.

Жін. до пройди́світ.

Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Л. Глібов);

Ридаючи вголос, промовляла [Софія]: “Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає? Чи не підлещувалась колись до мене? Чи не звивалась гадючкою?” (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пройдисвітка — пройди́світка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. пройдисвітка — -и, розм. Жін. до пройдисвіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пройдисвітка — ПРОЙДИ́СВІТКА, и, ж., розм. Жін. до пройди́світ. Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл., Вибр., 1951, 107); Ридаючи вголос, промовляла [Софія]: «Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає?... Словник української мови в 11 томах