проквиляти
ПРОКВИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОКВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док.
1. Жалібно стогнати, стиха плакати;
// перен. Видавати жалібну мелодію (про музичний інструмент).
2. Жалібно кричати (перев. про птахів).
Лиш сонце сипало промінням ясним, І каня десь в лазурі проквиляла, Та шакал вив в пустині (І. Франко);
Де ж те листя зелене, Де ж товариш той у мене? Тільки птиця проквиляє на могилі в ковилі (А. Малишко);
[Байда й Панас:] Полинь ти, соколе ясний, .. Та на Вкраїну; Перед ворітьми в батька-матері Сядь, упади. Жалібно проквили (І. Нечуй-Левицький);
У високості проквилив самотній сокіл (О. Ільченко);
// Говорити протяжно, із стогоном; жалібно звертатися до когось.
До воріт Єлиця наближає, Проквиляє тужно білим горлом: “Одчиніть мені ворота, мамо!” (Л. Первомайський).
Значення в інших словниках
- проквиляти — проквиля́ти дієслово недоконаного виду жалібно стогнати; видавати жалібну мелодію Орфографічний словник української мови
- проквиляти — див. плакати Словник синонімів Вусика
- проквиляти — -яю, -яєш, недок., проквилити, -лю, -лиш, док. 1》 Жалібно стогнати, стиха плакати. || перен. Видавати жалібну мелодію (про музичний інструмент). 2》 Жалібно кричати (перев. про птахів). || Говорити протяжно, зі стогоном; жалібно звертатися до когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проквиляти — ЯЧА́ТИ (перев. про птахів — жалібно кричати), КВИЛИ́ТИ, СКИ́ГЛИТИ рідше. — Док.: прояча́ти, проквиля́ти, проквили́ти, проски́глити. Гуси ячать над землею (Б. Олійник); Вив вітер осінній, квилили сичі... (І. Словник синонімів української мови
- проквиляти — Проквиля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проквиляти — ПРОКВИЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОКВИЛИТИ, лю, лиш, док. 1. Жалібно стогнати, стиха плакати; // перен. Видавати жалібну мелодію (про музичний інструмент). 2. Жалібно кричати (перев. про птахів). Словник української мови в 11 томах
- проквиляти — Проквиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Плакать, стонать, простонать. 2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). АД. I. 185. Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Мет. 443. Словник української мови Грінченка