проклеймити
ПРОКЛЕЙМИ́ТИ, млю́, и́ш, ПРОКЛЕЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш.
Док. до клеймува́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проклеймити — проклейми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови