1. Словник української мови у 20 томах

прокопаний

ПРОКО́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прокопа́ти.

Через вузьку [вузький] пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави (І. Нечуй-Левицький);

Корній спустив лопату в прокопаний рівчак. Він був завглибшки з піваршина (Б. Грінченко);

Прокопаний од Волхова каналець .. постачав необхідну тут воду (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокопаний — проко́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прокопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокопати. || прокопано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокопаний — ПРОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокопа́ти. Через вузьку пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави (Н.-Лев., II, 1956, 226); Корній спустив лопату в прокопаний рівчак. Він був завглибшки з пів-аршина (Гр. Словник української мови в 11 томах