прокіптявілий
ПРОКІПТЯ́ВІЛИЙ, а, е.
Те саме, що закіптяві́лий.
В гінких руках мовчазних рожаниць високі чари, димом прокіптявілі. І рветься зойк, високий до нестями, тугими борлаками кобилиць (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокіптявілий — прокіптя́вілий дієприкметник Орфографічний словник української мови