пролизувати
ПРОЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., що.
Лижучи (звичайно язиком), очищати що-небудь від чогось.
Крізь напічне віконце, що замережане морозом, Каховку можна було побачити, якою забажаєш. Пролизавши язиком замерзлу шибку, сягаючи оком за небокрай, Данько бачив уже свою Каховку містом щастя (О. Гончар);
// Лизанням псувати, знищувати що-небудь.
Змія сіла коло кузні і давай вогненним язиком двері пролизувати (з казки);
* Образно. Не будь солодкий, бо пролижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Номис);
// перен. Силою води руйнувати що-небудь; руйнуючи, утворювати щось (про течію річки, струмка і т. ін.).
Заздрячи [глибокому річищу], люто струмок воркотів і пролизував глинясті кручі (Дніпрова Чайка);
Серед греблі вода пролизала рівчак, в рівчаку стояла вода (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- пролизувати — проли́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пролизувати — -ую, -уєш, недок., пролизати, -ижу, -ижеш, док., перех. Лижучи (звичайно язиком), очищати що-небудь від чогось. || Лизанням псувати, знищувати що-небудь. || перен. Силою води руйнувати що-небудь; руйнуючи, утворювати щось (про течію річки, струмка і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пролизувати — ПРОЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. Лижучи (звичайно язиком), очищати що-небудь від чогось. Крізь напічне віконце, що замережане морозом, Каховку можна було побачити, якою забажаєш. Словник української мови в 11 томах
- пролизувати — Пролизувати, -зую, -єш сов. в. пролизати, -лижу, -жеш, гл. Пролизывать, пролизать. Лизнула раз, за другим разом уже дірку пролизала. Рудч. Ск. II. 75. Словник української мови Грінченка