1. Словник української мови у 20 томах

пролічити

ПРОЛІЧИ́ТИ, у́, иш, док.

1. Док. до лічи́ти¹ 1.

2. Лічити якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролічити — пролічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролічити — Пролічи́ти, -чу́, -чиш гл. Просчитать. Словник української мови Грінченка