променитися

ПРОМЕНИ́ТИСЯ, ПРОМІНИ́ТИСЯ, и́ться, рідко ПРОМЕНІ́ТИСЯ, і́ється, недок.

1. Те саме, що промені́ти.

Від них [хутр горностаїв], здавалося, променилось сяйво (С. Скляренко);

Веселка грає .. І на зеленім промениться склі (М. Рильський);

// Виблискувати під дією світлових променів; світитися.

– Яка краса! – скрикнула Зіна. – Воно [каміння] як живе! Дивіться, як промениться оцей червоний камінець! (О. Іваненко);

Промениться вино, і руки вже торкнулися бокалів (з газ.);

Бризки промінилися на сонці всіма барвами веселки (О. Іваненко);

Величезне око худобини раз по раз то згасало, то промінилося проти місяця, мов самоцвіт (М. Стельмах);

// перен. Виявлятися в погляді, усмішці тощо (про любов, радість і т. ін.).

Те, що ми звемо внутрішнім духовним світом, душею, натурою, світиться і крізь вицвілі очі, проміниться в кожній зморшці (І. Волошин);

Бабуся чимось нагадувала Юлію Цезарівну. Тільки не промінилась від неї ота теплота й доброта невловима (П. Дорошко);

// чим і без дод., перен. Виражаючи які-небудь почуття, іскритися, сяяти, світитися (про очі, погляд, обличчя).

Її очі часто променились такою життєрадісністю, що їй жартома закидали, чи не закохалась, бува... (О. Бойченко);

Тільки чути, як схвильовано дихають в'язні, не зводячи очей з промовця. Обличчя в людей зосереджені, збуджено променяться очі (І. Цюпа);

Її вродливе обличчя з трохи горбатим носом і повними губами весь час променилося усмішкою (В. Собко);

В хату вбігає струнка чорнобрива молодиця .. З-під довгих тінявих вій сині очі аж сяють, аж проміняться щастям (І. Вирган).

2. Розходитися в різні боки або сходитися в одну точку, як промені.

Дід аж розцвів, аж до очей зморшки променяться (А. Головко);

Брага їсть мовчки, серйозно, а біля примружених очей уже променяться зморшки – свідки нелегкого .. життя (О. Гончар).