1. Словник української мови у 20 томах

прометеїзм

ПРОМЕТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн.

Любов до свободи, незалежності; нескореність.

Прометеїзм Тараса Шевченка обидва свої крила розгорнув і облетів весь світ (П. Тичина);

Тема прометеїзму, волелюбності й нескореності – одна з провідних в українській літературі й мистецтві (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прометеїзм — прометеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прометеїзм — -у, ч., книжн. Любов до свободи, незалежності; нескореність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прометеїзм — ПРОМЕТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Любов до свободи, незалежності; нескореність. Прометеїзм Тараса Шевченка обидва свої крила розгорнув і облетів весь світ (Тич., III, 1957, 80); Тема прометеїзму, волелюбності й нескореності — одна з провідних в українській літературі й мистецтві (Мист., 6, 1962, 39). Словник української мови в 11 томах