1. Словник української мови у 20 томах

промимрити

ПРОМИ́МРИТИ, рю, риш, що і без прям. дод.

Док. до ми́мрити.

– А куди ти? – Я вже волам заложив, – спинив його у сінях Трохим. – Там... Пріська.., – промимрив Данило і побіг надвір (Л. Яновська);

Він промимрив собі під ніс щось таке невиразне, що зрозуміти його було неможливо (О. Донченко);

Черкашин промимрив щось незрозуміле, мабуть, це була подяка (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промимрити — проми́мрити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промимрити — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. промимрити — -рю, -риш, перех. і неперех. Док. до мимрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промимрити — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. промимрити — ПРОМИ́МРИТИ, рю, риш, перех. і неперех. Док. до ми́мрити. — А куди ти? — Я вже волам заложив, — спинив його у сінях Трохим. — Там… Пріська.., — промимрив Данило і побіг надвір (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  6. промимрити — Промимрити, -рю, -риш гл. Пробормотать, проговорить невнятно. Словник української мови Грінченка