промитий

ПРОМИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проми́ти.

Палуба й надбудови були ретельно промиті (О. Гончар);

Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Над Медвином знову летіли лебеді, на своїх сонцем промитих крилах вони приносили вологе, іще з волохатим туманцем тепло і добрі надії (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

У просіяне борошно кладуть яйця, розтерті з медом, додають соду, сіль, промитий мак, молоко, масло (з наук.-попул. літ.);

* Образно. На другий день промите небо таке прозоре і синє, що здається, якби лягти горілиць до нього, то можна було б бачити себе, як у великому дзеркалі (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промитий — проми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. промитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промитий — нема́ (нема́є) проми́тої води́ кому. Хто-небудь зазнає багато неприємностей, переслідувань, докорів і т. ін. від когось. То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок)... Фразеологічний словник української мови
  4. промитий — ЧИ́СТИЙ (без домішок), ЩИ́РИЙ, ПЕРЕМИ́ТИЙ, ПРОМИ́ТИЙ (очищений промиванням). Чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба (М. Коцюбинський); Ой ти, водо луговая, Чи не тяженько тобі.., Круті бережки рівняючи, Щирі піски риючи?... Словник синонімів української мови
  5. промитий — ПРОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проми́ти. Палуба й надбудови були ретельно промиті (Гончар, Тронка, 1963, 199); Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Н.-Лев., II, 1956, 382); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. промитий — Промитий, -а, -е Промытый. нема промитої води кому. Постоянныя придирки къ кому. Г. Барв. 288. Почала братова мене знов допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води: та те не добре, та се не гаразд. МВ. І. 21. Словник української мови Грінченка