промолити
ПРОМОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, док., кого, що і без прям. дод.
Молити якийсь час, благати, просити.
Цілий рік із свого піввіку, ні на мить не одхиляючись, промолила [мати] їх [зображення святих на іконах], згорнувши в покорі натруджені руки (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промолити — промоли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- промолити — -молю, -молиш, перех. і без додатка, док. Молити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промолити — ПРОМОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, перех. і без додатка, док. Молити якийсь час. Цілий рік із свого піввіку, ні на мить не одхиляючись, промолила [мати] їх [зображення святих на іконах], згорнувши в покорі натруджені руки (Головко, II, 1957, 121). Словник української мови в 11 томах