1. Словник української мови у 20 томах

промочуватися

ПРОМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОМОЧИ́ТИСЯ, мочу́ся, мо́чишся, док.

Просочуватися якоюсь рідиною, робитися, ставати мокрим.

Під час цих поливів ґрунт повинен промочуватися на всю глибину залягання основної маси коренів (із журн.);

Цілий день він біга [бігає] з камери в камеру, чогось хвилюється, турбується, кричить, записує, одмахується. Волосся на лобі йому не висихало від поту, і картузик промочувався спідсподу аж на зверхній бік (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промочуватися — промо́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промочуватися — -уюся, -уєшся, недок., промочитися, -мочуся, -мочишся, док. Просочуватися якоюсь рідиною, робитися мокрим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промочуватися — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  4. промочуватися — ПРОМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОМОЧИ́ТИСЯ, мочу́ся, мо́чишся, док. Просочуватися якоюсь рідиною, робитися мокрим. Під час цих поливів грунт повинен промочуватися на всю глибину залягання основної маси коренів (Хлібороб Укр., 5, 1967, 31). Словник української мови в 11 томах