промощувати

ПРОМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., що.

1. Вимощуючи чим-небудь, прокладати дорогу, стежку і т. ін.

Промощувати тротуар.

2. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, перен. Пробиратися у важкопрохідній місцевості.

Пішов [провідник], промощуючи дорогу поміж руїнами (І. Франко);

Там ті промощують собі дорогу ліктями, не перебирають у способах, не питаються, що гарне, а що ні... (Б. Лепкий);

* Образно. Хотинська перемога справила великий ефект і промостила Собському шлях до королівського престолу... (з наук.-попул. літ.);

Не стало гарту [Ользі Рошкевич] промостити нових доріг. Зусиллям волі навернула його [життя] назад на давні колії, та воно покотилось, розбите і порожнє... (Л. Горак).