промучитися

ПРОМУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

Мучитися якийсь час; страждати.

Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах (П. Куліш);

Не прожила я з тобою п'ятнадцять літ [років], а промучилась (В. Малик);

// Довго хворіти.

Хоч славнозвісний професор передбачав смерть у найближчі години, Аркадій промучився майже п'ять днів (Ірина Вільде);

// Зазнати горя, страждань у неволі.

Вона вернулася до тюрми, щоб скинути арештантську одежу, і скоро дійшла до свого місця, що на йому промучилась, убиваючи своє тіло і душу п'ять місяців, упала і не могла встати (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промучитися — прому́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промучитися — -чуся, -чишся, док. Мучитися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промучитися — ПРОМУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Мучитися якийсь час. Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. промучитися — Промучитися, -чуся, -чишся гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк. Словник української мови Грінченка