пронатор
ПРОНА́ТОР, а, ч.
1. анат. М”яз, за допомогою скорочення якого здійснюється пронація.
Круглий пронатор передпліччя.
2. спец. Устілка, яку вкладають у взуття при деформаціях ступні..
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронатор — -а, ч. М'яз, що обертає передпліччя всередину. Великий тлумачний словник сучасної мови