1. Словник української мови у 20 томах

пронирювати

ПРОНИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОНИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. Пірнувши у воду, пропливати певну відстань під водою.

2. перен., розм. Швидко, непомітно пробиратися куди-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронирювати — прони́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пронирювати — -юю, -юєш, недок., пронирнути, -ну, -неш, док. 1》 Пірнувши у воду, пропливати певну відстань під водою. 2》 перен., розм. Швидко, непомітно пробиратися куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пронирювати — ПРОНИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОНИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Пірнувши у воду, пропливати певну відстань під водою. 2. перен., розм. Швидко, непомітно пробиратися куди-небудь. Словник української мови в 11 томах