1. Словник української мови у 20 томах

пронюхувати

ПРОНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без дод.

1. Нюхаючи кожну річ окремо, відчувати її запах.

2. перен., розм. Дізнаватися про що-небудь, вивідувати щось.

– Треба перевірити Яська, – вставив я своє слово. – Може, він Борисом засланий до нас, щоб пронюхувати (М. Чабанівський);

Пронюхали в селі, Що Солопій горох посіяв на ріллі (П. Гулак-Артемовський);

Коли б Свербик не пронюхав небезпеки і не зник з горизонту зовсім (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронюхувати — проню́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пронюхувати — ПРОЧУВАТИ, ДОШУКУВАТИСЯ, (шпигуючи) вишпиговувати. Словник синонімів Караванського
  3. пронюхувати — див. нюхати Словник синонімів Вусика
  4. пронюхувати — -ую, -уєш, недок., пронюхати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Нюхаючи кожну річ окремо, відчувати її запах. 2》 перен., розм. Дізнаватися про що-небудь, вивідувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пронюхувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. пронюхувати — ПРОНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Нюхаючи кожну річ окремо, відчувати її запах. 2. перен., розм. Дізнаватися про що-небудь, вивідувати щось. — Треба перевірити Яська, — вставив я своє слово. Словник української мови в 11 томах
  7. пронюхувати — Пронюхувати, -хую, -єш сов. в. пронюхати, -хаю, -єш, гл. Пронюхивать, пронюхать, разнюхать, развѣдывать, развѣдать, провѣдать. Пронюхала мишва, що вже нема котів, та швидче до мішків. Гліб. Словник української мови Грінченка