1. Словник української мови у 20 томах

пропасний

ПРОПА́СНИЙ¹, а, е.

Прикм. до пропа́сниця.

Пропасні захворювання;

* Образно. Тоненькі воскові свічечки жовтенькі палали якимсь полум'ям пропасним (Марко Вовчок).

ПРОПА́СНИЙ², а, е, рідко.

Прикм. до пропасна́.

Ішов [Іван] власне зі своїм тягарем понад краєм безмірно глибокого та пропасного яру (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропасний — пропа́сний 1 прикметник від: пропасниця пропа́сний 2 прикметник від: пропасть рідко Орфографічний словник української мови
  2. пропасний — -а, -е. Прикм. до пропасниця. || у знач. ім. пропасна, -ної, ж., діал. Безодня, прірва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропасний — ПРОПА́СНИЙ¹, а, е. Прикм. до пропа́сниця. *Образно. Тоненькі воскові свічечки жовтенькі палали якимсь полум’ям пропасним (Вовчок, І, 1955, 302). ПРОПА́СНИЙ², а, е, рідко. Прикм. до про́пасть. Ішов [Іван] власне зі своїм тягарем понад краєм безмірно глибокого та пропасного яру (Фр., III, 1950, 135). Словник української мови в 11 томах
  4. пропасний — Пропасний, -а, -е Лихорадочный. МВ. ІІІ. 91. Словник української мови Грінченка