1. Словник української мови у 20 томах

пропис

ПРО́ПИС, у, ч.

1. Навчальний посібник із зразками каліграфічного письма; тексти таких зразків.

Писати він і сам трохи привчився: купив собі пропис у городі та й навчився (Б. Грінченко).

2. перен. Те саме, що Прописна́ і́стина (див. прописни́й).

Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович);

// Рецепт, рекомендація.

До наших днів зберігся єгипетський папірус Еберта, який містить 900 прописів цілющого зілля, ліків і порад щодо лікування (з наук.-попул. літ.);

// Те саме, що зако́н 4.

Людина, нерозумно використовуючи свою могутність, загрожує поставити саму себе поза природою і тим самим стати неприродною .. Помста природи за порушення її прописів може бути зовсім несподіваною (з наук.-попул. літ.).

3. жив. Перша стадія роботи художника – нанесення пензлем основних елементів зображення.

Мазки і прописи щіточок Галини дуже красиві, тонкі. Загальне враження – начебто художниця намагається зібрати до орнаменту .. все, що є найкращого в садах, по квітниках України (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропис — про́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропис — -у, ч. 1》 Навчальний посібник із зразками каліграфічного письма; тексти таких зразків. 2》 перен. Те саме, що Прописна істина (див. прописний). || Рецепт, рекомендація. || Те саме, що закон 4). 3》 жив. Перша стадія роботи художника – нанесення пензлем основних елементів зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропис — ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. Словник синонімів української мови
  4. пропис — ПРО́ПИС, у, ч. 1. Навчальний посібник із зразками каліграфічного письма; тексти таких зразків. Писати він і сам трохи привчився: купив собі пропис у городі та й навчився (Гр., II, 1963, 326). 2. перен. Те саме, що Прописна́ і́стина ( див. прописни́й). Словник української мови в 11 томах