проплакувати
ПРОПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок. ПРОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док.
1. тільки док. Плакати якийсь час.
Допізна дівчина проплакала, і крізь міцний сон не стихало серце боліти (Л. Яновська);
Мотря вибігла з хати, забилась під повітку й там проплакала до ранку (П. Панч);
* Образно. Хмарна ніч проплаче аж до ранку Дощем рясним невтішних сліз... (О. Олесь).
2. що і без прям. дод. Плакати довго і часто.
В пишнім будуарі, обвішанім коврами й дзеркалами та наповненім пахощами, проплакувала [пані Олімпія] дні й ночі (І. Франко).
◇ (1) Пропла́кати о́чі (д) див. випла́кувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проплакувати — пропла́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- проплакувати — див. плакати Словник синонімів Вусика
- проплакувати — -ую, -уєш, недок., проплакати, -ачу, -ачеш, док. 1》 тільки док., неперех.Плакати якийсь час. 2》 перех. і неперех. Плакати довго і часто. Проплакати очі — довго і часто плачучи, зіпсувати собі зір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проплакувати — ПРОПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. 1. тільки док., неперех. Плакати якийсь час. Допізна дівчина проплакала, і крізь міцний сон не стихало серце боліти (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах