1. Словник української мови у 20 томах

проплетений

ПРОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проплести́ 1.

Молоді зарості не піддавалися сокирі, вигиналися під ударами, а земля, проплетена корінням, цупко трималася (М. Томчаній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проплетений — пропле́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проплести 1). || проплетено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проплетений — ПРОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проплести́ 1. Молоді зарості не піддавалися сокирі, вигиналися під ударами, а земля, проплетена корінням, цупко трималася (Томч., Жменяки, 1964, 288). Словник української мови в 11 томах