1. Словник української мови у 20 томах

проран

ПРОРА́Н, у, ч.

1. Протока, утворена при розмиванні берега річки, озера і т. ін.

Створений грязе-кам'яним потоком проран, через який збігли води озера, намічається засипати уламками скель, галькою і глиною (з газ.).

2. гідр. Вузький прохід, залишений у греблі до повного перекриття річки.

7 липня 1955 року було перекрито проран у створі Каховської ГЕС. Почалося наповнення моря (з наук.-попул. літ.);

Вони [машини] підходять до прорану, швидко розвертаються, подають назад і .. скидають вантажі в .. білу від піни воду (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проран — прора́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. проран — див. отвір Словник синонімів Вусика
  3. проран — -у, ч. 1》 Протока, утворена при розмиванні берега річки, озера і т. ін. 2》 гідр. Вузький прохід, залишений у греблі до повного перекриття річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проран — ПРОРА́Н, у, ч. 1. Протока, утворена при розмиванні берега річки, озера і т. ін. Створений грязе-кам’яним потоком проран, через який збігли води озера, намічається засипати уламками скель, галькою і глиною (Веч. Київ, 22.XI 1966, 1). 2. гідр. Словник української мови в 11 томах