прорваний
ПРО́РВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прорва́ти.
Вона [гребля] .. прорвана посередині і через ту прірву тече Руський Потік (І. Нечуй-Левицький);
– Рудольф, Макс, Труда кричать, заспокоюють, але їхній крик губиться серед зойку й лементу, як писк комарів серед шуму прорваної загати (В. Винниченко);
// у знач. прикм.
Іван дививсь на чоловіка, і його зляканий погляд не міг чомусь відірватися від чорного великого пальця, що вилазив з прорваного черевика (П. Колесник);
Я укрився старою кожушанкою й дрімаю. Крізь прорвані дірочки тонкими струмочками пробирається вогкий холод, і я щільніш кутаюсь. А сон не йде (М. Івченко);
// про́рвано, безос. пред.
В деяких місцях толь було прорвано чи пробито, і дах світився дірками (А. Хижняк);
Тривога не полишала їх од тих пір, коли по міському радіо було оголошено (помилково, авжеж, через чиюсь недбалість) що греблю гідростанції прорвано і восьмиметрова хвиля котиться на Лівобережжя (А. Михайленко);
У вересні почався наступ армій Атланти, німецький фронт було прорвано, союзницькі війська просунулися далеко за основну оборонну лінію противника (Є. Драбкіна).
Значення в інших словниках
- прорваний — про́рваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прорваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прорвати. || прорвано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорваний — ПРО́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорва́ти. Вона [гребля].. прорвана посередині і через ту прірву тече Руський Потік (Н.-Лев., II, 1956, 409); І сталось: прорвана блокада!... Словник української мови в 11 томах