1. Словник української мови у 20 томах

прорис

ПРО́РИС, у, ч.

Контурна різьблена лінія.

Німби ікон XV ст. мають гравірований орнамент. Це легкий неглибокий прорис.. переважно геометричних візерунків, виконаних з допомогою лінійки і циркуля (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорис — про́рис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прорис — -у, ч. Контурна різьблена лінія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорис — КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Словник синонімів української мови
  4. прорис — ПРО́РИС, у, ч. Контурна різьблена лінія. Німби ікон XV ст. мають гравірований орнамент. Це легкий неглибокий прорис.. переважно геометричних візерунків, виконаних з допомогою лінійки і циркуля (Укр. декор. різьба.., 1970, 24). Словник української мови в 11 томах