проритий
ПРОРИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прори́ти.
Рівчак, проритий глибоко, травою весь поріс... (Н. Забіла);
* Образно. Болем прорита душа проливає сльози, а очі сухі (О. Кобилянська);
Раніш вона не помічала, що це старе обличчя було таки знищенке. Щоки – мов прориті слізьми, колись ясні – може, сині, може, сірі – очі були безбарвно каламутні (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проритий — прори́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проритий — ПРОРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прори́ти. Рівчак, проритий глибоко, травою весь поріс… (Забіла, У.. світ, 1960, 72); *Образно. Болем прорита душа проливає сльози, а очі сухі (Коб., І, 1956, 244). Словник української мови в 11 томах