1. Словник української мови у 20 томах

пророблювання

ПРОРО́БЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. проро́блювати 1, 2.

Перший на Україні механічний пристрій – свердло – для пророблювання отворів у камені та дереві – з'явився у людей трипільської культури (з наук. літ.);

Microsoft не має права випускати пакети виправлень без ретельного пророблювання та тестування, аби не збільшувати число помилок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пророблювання — проро́блювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пророблювання — -я, с. Дія за знач. пророблювати 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови