1. Словник української мови у 20 томах

пророщений

ПРОРО́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прорости́ти.

Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (з газ.);

// у знач. прикм.

З метою поповнення раціонів вітамінами рекомендується добавляти до кормів пророщене зерно (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пророщений — проро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пророщений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проростити. || пророщено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пророщений — ПРОРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорости́ти. Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (Рад. Укр., 22.І 1961, 4); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах