прорубувач

ПРОРУ́БУВАЧ, а, ч.

Той, хто прорубує що-небудь.

Прорубувач вікна у Європу на російський лад“ Петро І вирішив, що саме Керч буде новою столицею його імперії, доки ці плани не змінила на користь берегів Балтики битва під Полтавою з Карлом ХІІ та Іваном Мазепою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорубувач — -а, ч. Той, хто що-небудь прорубує. Великий тлумачний словник сучасної мови