1. Словник української мови у 20 томах

проріділий

ПРОРІДІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до проріді́ти;

// у знач. прикм. Який став менш густим, щільним; поріділий.

Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась .. ніч (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проріділий — проріді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проріділий — -а, -е. Який став менш густим, щільним; поріділий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проріділий — ПОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, ОБРІДІ́ЛИЙ розм. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик); Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах); Широкою польовою дорогою.. Словник синонімів української мови
  4. проріділий — ПРОРІДІ́ЛИЙ, а, е. Який став менш густим, щільним; поріділий. Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась.. ніч (Стельмах, Правда.., 1961, 377). Словник української мови в 11 томах