1. Словник української мови у 20 томах

просватати

ПРОСВА́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, розм.

Одержати згоду на одруження у батьків майбутньої нареченої (про старостів); засватати.

Вихваляються [старости]: от там і там таку-то за такого просватали (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Рятуй же їх боржій, добродію, – каже Сурмач, – бо вже я чув, що гетьман просватав твою дочку в дядька Гвинтовки за свого писаря! – Чорта з два просватає! – гукнув тут, як із бочки,чийсь товстий голос. Гляне Черевань, аж їде Кирило Тур, за ним з десяток товариства верхи (П. Куліш);

Коли Кульжан минуло тільки п'ять років, її просватали за сина багатого бая, чиї кочовища розташувалися в далекому Семиріччі (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просватати — просва́тати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. просватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Одержати згоду на одруження у батьків майбутньої нареченої (про старостів); засватати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просватати — ПРОСВА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Одержати згоду на одруження у батьків майбутньої нареченої (про старостів); засватати. Вихваляються [старости]: от там і там таку-то за такого просватали (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах