просвітянський
ПРОСВІТЯ́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до просвітя́нин і просвітя́нство 1.
Коло Народного дому.. музики грали, дівчата танцювали, а на сцені Народного дому весь просвітянський актив гарячково готувався (А. Іщук);
Він чув мою промову на просвітницькому концерті в Тростянці, куди я спеціально їздив із дорученням повітової Просвіти (Б. Антоненко-Давидович);
Вперше на Закарпатті в умовах Чехословаччини український національний гімн “Ще не вмерла Україна” публічно виконувався із серпня 1938 р. на Просвітницькому з'їзді у Рахові (з наук. літ.);
// Власт. просвітянинові, просвітянству.
Його м'якувата просвітянська душа хоч перед смертю потверділа (М. Стельмах);
Стурбований тим, що просвітницький характер “Плуга” поглиблює український провінціалізм, Хвильовий та його товаріші поставили перед українським письменством вимогу досягти літературної художньої довершеності (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- просвітянський — просвітя́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- просвітянський — Просвітительський, просвітницький; стосовний до т-ва «Просвіта». Словник синонімів Караванського
- просвітянський — -а, -е, іст. Прикм. до просвітянин і просвітянство 1). || Власт. просвітянинові, просвітянству. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просвітянський — Просвітя́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- просвітянський — ПРОСВІТЯ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до просвітя́нин і просвітя́нство 1. Коло Народного дому.. музики грали, дівчата танцювали, а на сцені Народного дому весь просвітянський актив гарячково готувався (Іщук, Вербівчани, 1961, 420)... Словник української мови в 11 томах