1. Словник української мови у 20 томах

просвіщенний

ПРОСВІЩЕ́ННИЙ, а, е, заст.

Який, набувши знань, культури, досвіду і т. ін., став освіченим.

Ви ще темні, Святим христом [хрестом] не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвіщенний — просвіще́нний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. просвіщенний — -а, -е, заст. Який, набувши знань, культури, досвіду і т. ін., став освіченим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвіщенний — ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙ книжн., УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙ діал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙ заст., ОДУКО́ВАНИЙ заст. рідше, ОСВІ́ТНІЙ заст. Словник синонімів української мови
  4. просвіщенний — ПРОСВІЩЕ́ННИЙ, а, е, заст. Який, набувши знань, культури, досвіду і т. ін., став освіченим. Ви ще темні, Святим христом [хрестом] не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! (Шевч., І, 1963, 326). Словник української мови в 11 томах